Відомий з VI століття, задовго до розколу християнської церкви на католиків і православних. Використовувався у візантійському фресковому живописі та декоративно-прикладному мистецтві. Особливістю восьмикінцевого хреста є наявність нижньої косої поперечки (підніжжя), окрім двох верхніх горизонтальних: верхньої, меншої, та середньої, більшої. За переказами, при розп'ятті Христа над хрестом прибили табличку трьома мовами (грецькою, латинською та арамейською) з написом «Ісус Назарянин, Цар Юдейський». Під ноги Христу була прибита поперечина.